ВОЗНЕСІННЯ ХРИСТОВЕ 29 травня 2025 року, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив Богослужіння у Соборі Хрестовоздвиженського Манявського чоловічого монастиря. Його Високопреосвященству, співслужив намісник обителі ігумен Іоасаф та чернече духовенство Українського Афону. Після запричасного стиха проповідь виголосив ігумен Іоасаф. Богослужіння завершилось уставним многоліттям. Перед Своїм Вознесінням Спаситель навчаючи апостолів сказав:“Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам” (Мф. 28:19). “Вивів їх до Віфанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо” (Лк. 24:50-51). Вознесіння стало необхідним для того, щоб завершити розпочату місію спасіння людства. Спаситель прийняв знівечену гріхом людську природу і, воскреснувши з мертвих, возніс цю саму природу на небо. Отож, тепер кожна людина може сподіватися бути там, де є Спаситель. Вознесіння Христове є наочним прикладом Божественності, величі та влади Спасителя. Апостол Павло наголошує на владі Христа: “Бог дiяв у Христi, воскресивши Його з мертвих i посадивши праворуч Себе на небесах, вище вiд усякого начальства‚ i влади, i сили, i панування, i всякого iменi, названого не тiльки в цьому вiцi, але i в майбутньому, i все пiдкорив пiд ноги Йому, i поставив Його вище за все, главою Церкви, яка є тiло Його, повнота Того, Хто наповнює все у всьому” (Еф. 1:20-23). Вознесіння є прославленням, кінцевою метою та вершиною досконалості людської природи, запевненням, що людське тіло призначене існувати вічно в присутності Божества. Наслідуючи Христа ми прагнемо свого Вознесіння, єднаючись з Богом у таїнствах Церкви.
