У 12.00 год., в Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Івано-Франківська.
Високопреосвященійший Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький очолив Велику вечірню з чином виносу Плащаниці. Владиці митрополиту співслужив настоятель собору прот. Іоан Телятинський та соборне духовенство.
В цей день Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, приниження, побиття, знущання, терновий вінець, цвяхи, оцет, спис у ребра, смерть і покладення Його тіла до гробу, зішестя душею в пекло і визволення праведних душ. Разом із Спасителем на Голгофі було розіп’ято двох розбійників. Один із повішених розбійників виливаючи свою біль, безвихідь і озлоблення лихословив Господа і говорив: “коли Ти Христос, спаси Себе і нас”(Лк. 23. 39). Другий розбійник, який висів праворуч докоряв йому і говорив:”чи ти не боїшся Бога, ми засуджені справедливо, а Він нічого лихого не вчинив”. І звертаючись до Спасителя, розбійник говорить:”Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє”. І сказав йому Ісус: “істинно кажу тобі, сьогодні будеш зі Мною в раю” (Лк. 23.40-43). Суд Божий, сотворений на хресті Господом Розп’ятим для цього розбійника, виправдовує його у вічності. Розбійника, розп’ятого праворуч Спасителя, виправдано й вознесено в Небесні Обителі, а того хто був розп’ятий ліворуч, – засуджено й відправлено в пекло. Поруч з Хрестом на Голгофі залишалися тільки Пречиста Його Матір, жінки-мироносиці, та апостол Іоан Богослов. Звертаючись з Хреста до Своєї Матері, Спаситель доручає Її турботам і піклуванню Іоанна, кажучи: “Жоно! Ось син Твій. Потім каже учневі: ось Мати твоя!” Усиновлення Іоана є символічним актом, адже в особі улюбленого учня усиновлені всі інші учні та послідовники Христові, вся Церква таким чином всиновлена Божій Матері. Була третя година, і розіп’яли Його (9 год.), о шостій годині (після опівдня) настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години (біля третьої години дня). О дев’ятій годині Ісус викликнув гучним голосом : Елоі! Елоі! Ламма савахвані? (Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене залишив?). Скрикнувши гучним голосом Ісус віддав дух. І завіса в Єрусалимському храмі роздерлася надвоє. Спаситель добровільно зійшов у безодню людського страждання, досягнувши самого дна. І тому нині Він – з усіма, хто терпить муки, з усіма хто страждає. І як настав вечір, – була п’ятниця, – прийшов Йосиф з Аримафеї до Пилата просити тіло Ісуса. Купивши плащаницю, він огорнув Тіло Ісуса і положив у гробі. Так закінчилося земне життя Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Святитель Григорій Богослов: “Усе, що відбувалося на хресному дереві, було зціленням нашої немочі, яке повертало вітхого Адама туди, звідки він упав, і приводило до дерева життя, що від нього віддалив нас плід дерева пізнання, спожитий передчасно й нерозсудливо”
Попередній
Наступна