Преподобний Ісаія в числі інших Києво-Печерських святих подвизався в ХI – початку ХII ст. Основним подвигом життя преподобного Ісаії, яким він догодив Господу, була безмовність і невтомні труди, за що й іменується «преподобним старцем трудолюбним»; в загальній службі преподобним святим Києво-Печерським Ісаія прославляється як «горлиця пустиннолюбна».
Йому разом з Онуфрієм і Сильвестром приписується дар вгамовувати пристрасні бісівські спокуси. «Онуфрій мовчання любитель, Ісая горлиця пустиннолюбнаа, з Сильвестром блаженним, тризплітена мотузка на бісів, від них же нанесені пристрасні спокуси до кінця придушивши, мають дарування щоб іншим допомогати, тому всі їх величають» (пісня 9, ст. 5). Кончину преподобного Ісаї відносять до 15 травня 1115. Мощі преподобного спочивають в Антонієвих печерах або в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Життя преподобного Ісаї не описане в Патерику, і немає особливої служби. Святкування преподобному Ісаї відбувається 15/28 травня, 28 вересня/11 жовтня і на другому тижні Великого посту.