У 1560 році за наказом царя Івана Грозного при храмі було влаштовано чоловічий монастир, обнесений кам’яною стіною. У 1613 – 1614 роках шведські війська, захопивши Новгород, неодноразово намагалися знищити монастир, але заступництвом Божої Матері обитель була врятована. Так, одного разу, побоюючись шведського війська, що наближалося, ченці вирішили втекти з монастиря, взявши чудотворну ікону, але не могли зрушити її з місця. Це диво зупинило малодушних, і вони залишилися в монастирі, сподіваючись на захист Божої Матері. Незначні за кількістю захисники монастиря успішно відбивали атаки набагато переважаючих їх сил противника. Наступаючим шведам то представлялася численна рать росіян, що йде від Москви, то якесь небесне воїнство, і вони почали тікати. Після чудової перемоги над шведами в монастир прибули царські посли. Знявши список з чудотворної ікони, вони вирушили в село Стовпове, в 50 кілометрах від Тихвина, де 10 лютого 1617 було укладено мир зі шведами. Головною запорукою миру з російського боку був принесений список з чудотворної ікони. Згодом цей список був принесений до Москви і поставлений в Успенському соборі, а потім на прохання новгородців, учасників війни зі шведами, відправлений до Новгорода і поставлений в Софійському соборі. Святкування Тихвинської ікони Божої Матері, прославленої незліченними чудесами, встановлено Церквою в пам’ять її чудесного явлення і подолання ворогів заступництвом Богородиці.
