Тарасій довго відмовлявся, не вважаючи себе гідним такого високого сану, але потім підкорився загальним бажанням, з умовою, що буде скликаний Вселенський Собор для засудження іконоборчої єресі. Пройшовши за короткий час всі ієрархічні ступені, святий Тарасій був зведений на патріарший престол в 784 році. В 787 році під головуванням святителя – Патріарха Тарасія у м. Нікеї відбувся VII Вселенський Собор, на якому були присутні 367 єпископів. На Соборі було затверджено шанування святих ікон. Ті з єпископів, які принесли покаяння в іконоборства, були знову прийняті Церквою.
Святитель Тарасій мудро керував Церквою 22 роки. Він вів суворе аскетичне життя. Все своє майно він витратив на богоугодні справи, годуючи і доглядаючи людей похилого віку, жебраків, сиріт і вдів, а в Святу Пасху влаштовував для них трапезу, на якій сам прислужував. Святий Патріарх безстрашно викрив царя Костянтина Порфірородного, коли той обмовив свою дружину, імператрицю Марію, внучку праведного Філарета Милостивого. (+ 792; пам’ять 1 грудня), щоб заточити Марію в монастир і поєднуватися шлюбом зі своєю родичкою. Святитель Тарасій рішуче відмовився розірвати шлюб імператора, за що піддався опалі. Незабаром, однак, Костянтин був позбавлений влади своєю матір’ю, царицею Іриною. Святитель Тарасій упокоївся в 806 році. При кончині біси, нагадуючи його життя з самої юності, намагалися приписати святителю не скоєні ним гріхи. “Я винен в тому, про що ви говорите, – відповідав святитель. – Ви помилково зводите наклеп на мене, немає у вас наді мною ніякої влади”. Оплакуваний Церквою, святитель був похований у влаштованому ним монастирі на Босфорі. Біля гробу його відбувалися багато чудес.
