Святитель Никифор був сановником при дворі імператриці Ірини (797 – 802). Прийнявши чернецтво, він прославився благочестям і в 806 році святого було зведено на патріарший престол. Святитель був ревним захисником іконошанування і з царювання імператора-іконоборця Льва Вірменина (813 – 820) в 815 році був засланий на острів Проконніс, де упокоївся в 828 році.
У 846 році святі мощі Патріарха Никифора були знайдені нетлінними і пахучими. Їх перенесли з Проконніса в Константинополь і поклали на один день в храмі святої Софії, а потім перенесли в храм святих Апостолів. Рука святителя зберігається в Хілендарському монастирі на Афоні. Святитель залишив після себе три твори, спрямовані проти іконоборців.
