Преподобний Феофан, сповідник, Сигріанський

Преподобний Феофан Сповідник, Сигріанський (818) народився в Константинополі в благочестивій і знатній родині. Батько Феофана був в спорідненості з візантійським імператором Левом Ісавром (717 – 741). Через три роки після народження Феофана батько його помер, залишивши свою сім’ю на піклування самого імператора. Феофан виріс при дворі і став сановником імператора Лева Хазара (775 – 780). Статус зобов’язував його вступити в шлюб. За згодою з нареченою Феофан зберіг цнотливість, бо в душі його зріло бажання взяти чернечий образ. Відвідавши одного разу з дружиною монастирі в Сигріанскій області (Мала Азія), Феофан зустрів прозорливого старця Григорія Стратигія, який передбачив дружині Феофана, що її чоловік буде удостоєний мученицького вінця. 

 

Через деякий час дружина Феофана була пострижена в черниці в одному з монастирів Вифинії, а Феофан прийняв чернечий постриг від старця Григорія. З благословення старця Феофан влаштував монастир на острові Калонім на Мармуровому морі і зачинився у келії, займаючись переписуванням книг. У цьому занятті Феофан досяг високої майстерності. Потім преподобний Феофан заснував ще один монастир в Сигріанскій області, в місці, званому “Велике Село”, і став його ігуменом. Преподобний сам брав участь у всіх монастирських роботах і для всіх був прикладом працьовитості та подвигу. Він був удостоєний від Господа дару чудотворення: зціляв хвороби, виганяв бісів. У 787 році в Нікеї зібрався VII Вселенський Собор, який засудив єресь іконоборства. На Собор був викликаний і преподобний Феофан. Він прибув у латаному лахмітті, але засяяв богонатхненною мудрістю в утвердженні догматів істинного Православ’я.
У віці 50 років Преподобний важко захворів і до самої смерті жорстоко страждав. Перебуваючи на смертному одрі, преподобний невпинно трудився: він писав “Хронограф” – історію Християнської Церкви з 285 по 813 рік. Ця праця до цих пір є цінним джерелом з історії Церкви.
За за царювання імператора Лева Вірменина (813 – 820), коли святий був уже глибоким старцем, відновилося іконоборство. Святого Феофана примушували прийняти єресь, але він твердо чинив опір цьому і був ув’язнений. Його обитель “Велике Село” була спалена. Пробувши у в’язниці 23 дні, Преподобний сповідник помер (+ 818). Після смерті несправедливого імператора Лева Вірменина обитель “Велике Село” була відновлена, і туди перенесли святі мощі сповідника.