Преподобний Памво жив у XIII ст., був ченцем Печерського монастиря. Коли татари захопили Київ, попав до них у полон. Він постраждав за віру, відмовляючись відректися від Христа. Памва говорив їм: «Ваші боги прокляті, а я вірую в Христа, істинного Бога, Який створив небо і землю. Він — Господь, один істинний, всемогутній, Він мене визволить від ваших рук молитвами Печерських святих».
І дійсно, за молитвою преподобного, ангел Господній визволив його з полону і переніс здоровим у келію. Памва помер від ран у затворі в 1241 р. Його нетлінні мощі знаходяться в Дальніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: «Радуйся, Памво, сповіднику, бо ти богів язичницьких прокляв, а ім’я Господа на землі й на небі сповідував». Пам’ять преподобного Памви вшановується 31 липня (18 липня за ст. ст.).
