Преподобний Миколай сповідник, ігумен Студійский, жив у IX столітті. Він народився на острові Криті в селищі Кедонії в християнській сім’ї. У віці 10 років батьки відправили його в Константинополь до дядька, блаженному Феофана, який був ченцем Студійського монастиря. За розпорядженням настоятеля Студійський обителі преподобного Феодора хлопчик був зарахований в монастирське училище. Після закінчення училища він, 16-ти років, був пострижений в ченці, а через кілька років удостоєний і священного сану.
Під час жорстокого гоніння, піднятого візантійським імператором Левом Вірменином (813 – 820) на тих, хто шанував святі ікони, преподобний Миколай розділив долю преподобного Феодора Студита: їх неодноразово вкидали в темниці, всіляко катували і глумилися над ними. Однак вони ревно продовжували поширювати православ’я серед християн. З приходом до влади блаженної цариці Феодори (+ 867), керувала державою під час малолітства свого сина Михаїла, іконошанування було відновлене і настав час відносного спокою. Преподобний Миколай повернувся в Студійський монастир і був обраний його настоятелем. Проте затишшя тривало недовго. Цариця Феодора була усунена від управління, а до влади прийшов дядько царя, Варда, людина, заплямував себе відкритим співжиттям з дружиною свого сина. Спроби Святійшого Патріарха Ігнатія проявити свою духовну владу, і тим приборкати нечестивого Варду, виявилися безуспішними. Навпаки, він був позбавлений патріаршого престолу і відправлений на заслання. Не бажаючи бути свідком торжествуючого беззаконня, преподобний Миколай залишив Константинополь. 7 років він провів у вигнанні. Потім як полонений він був поселений в Студійському монастирі, в якому два роки провів в ув’язненні, аж до смерті царів Михаїла (855 – 867) і Варди. Зі сходженням на престол імператора Василія I Македонянина (867 – 886) преподобний Миколай був звільнений і за наказом царя знову прийняв настоятельство. За своє сповідницьке і подвижницьке життя він отримав від Бога дар зцілень, який не вичерпався і після його кончини в 868 році.
