Прочитавши Послання апостола Павла, вона цілковито перейнялась христианством і таємно від батьків, у супроводі своїх двох рабів, Прота та Якинфа, переодягнувшись в чоловічий одяг, прийшла в чоловічий монастир. Там вона зі своїми рабами і супутниками прийняла святе Хрещення від єпископа Елія, котрому було відкрито про неї у видінні, і він благословив їй нести чернечий подвиг в монастирі в образі інока Євгенія.
Своїми подвигами свята Євгенія стяжала дар зцілення. Одного разу до неї за допомогою звернулась заможна молода вдовиця Меланія. Побачивши юного інока, ця жінка закохалась у нього, але почувши відмову, вона вирішила навести наклеп про спробу звалтування. Свята Євгенія постала перед судилищем правителя Єгипту, тобто перед своїм батьком, і була змушена виявити свою таємницю. Її рідні дуже зраділи, що знайшли ту, котру вже тривалий час оплакували. Назабаром і всі вони прийняли святе Хрещення. Але Филип, за донесенням язичників, був усунений з посади управителя. Александрійські християни обрали його своїм єпископом. Новий управитель, побоюючись людського гніву, не став відкрито судити Филипа, а підіслав убивць. Під час усамітненої молитви єпископа йому було завдано ран, від яких він через три дні мученицьки помер. Овдовівши, Клавдія з донькою та слугами переїхала в свого помістя, що знаходилось поблизу Риму. Там Євгенія продовжувала чернече життя. Вона привела до Христа багатьох дів, а Клавдія влаштувала готель та прислуговувала вдовицям. Незабаром імператор Галлієн (260 – 268) знову розпочав гоніння на християн, багато хто з них знайшли прихисток у святих Клавдії та Євгенії. Саме тоді осиротіла юна римлянка з царского роду, Василла, почувши про християн та про святу Євгенію, забажала зустрітися зі святою і написала їй листа. У відповідь свята Євгенія прислала своїх друзів та сподвижників, Прота та Якинфа, котрі просвітили Василлу, і вона прийняла святе Хрещення. Служниця Василли розповіла її нареченому Помпеєві, що його наречена стала християнкою, і Помпей поскаржився імператорові на християн, які проповідували безшлюбність. Схоплена Василла відмовилась одружуватись з Помпеєм, і через це її закололи мечем. Святих Прота та Якинфа приволокли до ідольского храму для принесення жертви, та ледь переступивши поріг, ідол упав і потрощився. Святі мученики Прот та Якинф були усічені мечем. Святу Євгенію теж силою привели до храму Діани, та лише вона переступила поріг храму, ціле капище разом з ідолом зруйнувалось. Святу мученицю кинулу в Тібр з каменем на шиї, але камінь відпав, і вона залишилась неушкодженою. Не зашкодив їй і вогонь. Тоді її кинули до ями, де вона перебувала на протязі 10 днів. Тут їй з’явився Сам Спаситель і сповістив, що вона увійде в Царство Небесне в день Різдва Христового. Коли в 262 році наступило це світле свято, кат умертвив святу мученицю мечем. Згодом прийняла мученицький вінець і свята Клавдія. Преподобномучениця Євгенія попередила її про день смерті.
