Преподобний Фаласій ще в юному віці побудував собі на одній горі житло і оселився в ньому. Відрізняючись за природою щирість і смиренномудрістю, він скоро відчув потяг до чернечих подвигів. Він пішов на вершину гори, розташованої поблизу селища Таргала, і провів на ній в подвигах 38 років, при чому не мав ніякого житла: ні келії, ні намету, ні навіть якогось навісу, але спорудивши з каменів лише невелику огорожу і маючи покровом одне небо, весь час перебував у ній. За такі подвиги Господь удостоїв святого подвижника благодаті чудотворення. Преподобний Фаласій виганяв бісів, зціляв різні хвороби і силою свого чудодійного дару уподібнювався святим апостолам. Одного разу на нього напав змій і хотів пожерти його, але він помолився і молитвою врятував себе від смерті. Іншим разом його спіткала шлункова хвороба, яка завдавала йому жорстокі страждання, але він закликав ім’я Боже і тим зцілився від болісного недуга. До преподобного приходило завжди багато народу з тим, щоб бачити його подвиги, і багато хто з тих, що приходили просили його прийняти їх в число його сподвижників. Преподобний не противився таким проханням. Побудувавши для бажаючих подвизатися з ним келії, він дозволив їм жити в них, при чому роздавав їм ту їжу, яку приносили для нього з різних місць його шанувальники. Проживши в таких подвиги життя своє, преподобний Фаласій з миром спочив.
