Святий мученик Гордій народився в III столітті у місті Кесарія Каппадокійська, що в Малій Азії. Він виховувався в християнській сім’ї, де з юності був навчений законам Божим, благочестю, смиренню та любові до істини. Завдяки своїм природним здібностям і відвазі, він став сотником (офіцером) у римському війську. Але в той час імператор Лікіній (співправитель Костянтина Великого) розпочав жорстокі гоніння на християн, змушуючи їх приносити жертви язичницьким богам.
Гордій, будучи ревним християнином, не міг брати участі в переслідуваннях одновірців і відмовився підкорятися наказам. Він залишив військову службу, відмовився від честі та слави світу цього й усамітнився в пустелі, щоб у пості та молитві готуватися до подвигу мучеництва. Там він перебував деякий час, загартовуючи свою душу і тіло духовною боротьбою. Коли ж настав слушний момент, у 320 році, під час великого язичницького свята на честь бога Марса, Гордій несподівано з’явився серед натовпу в Кесарії, відкрито визнав себе християнином і засудив ідолопоклонство. Його негайно схопили та привели до правителя. На суді святий Гордій спокійно й мужньо сповідав свою віру в Ісуса Христа і відмовився принести жертву богам. Його не зупинили ні погрози, ні вмовляння, ні обіцянки повернення військової слави й привілеїв. Він відповів: “Я був воїном земного царя — нині ж служу Цареві Небесному, Христу Богові моєму, і Йому одному поклоняюся”. Після цього його було засуджено до страти — обезголовлення. Він прийняв мученицьку смерть із молитвою, близько 320 року. Його подвиг був прикладом великої мужності, твердості у вірі та повної посвяти Христу.
